Технології зберігання
кормів
та товарного зерна
Корисні поради
Повернутись на:ГоловнаКорисні поради

ВІДРОДЖЕННЯ ОРГАНІКИ :Економіка внесення

Той факт, що гній ВРХ є добривом, яке в змозі підвищити ефективність сільськогосподарських підприємств та разом з іншими органічними добривами скласти в майбутньому серйозну конкуренцію хімічним добривам, – заперечити складно. В статті "Відродження органіки:Підстилковий гній ВРХ" ми надавали обґрунтовані розрахунки, які свідчать про доцільність застосування гною ВРХ як у спільно дії (разом із хімдобривами) так і при чисто органічній системі удобрення (в тому числі при компостуванні). Побачивши інтерес з боку аграріїв, ми вирішили заглибитись у тему органіки і розібратись в питанні витрат на переміщення гною ВРХ від ферми до поля, способах внесення в ґрунт та в способах обробки гною ВРХ, – тобто в економіці внесення.

Транспортування гною

Як правило, операції по переміщенню гною включають у себе витрати на перевезення від ферми до поля та витрати на укладання гною в бурти. На прикладі «середньостатистичного» підприємства з 500 голів ВРХ ми можемо вирахувати вартість переміщення гною колісним транспортом (самоскидами або тракторними причепами).

Отже, для транспортування гною на відстань 5 км за допомогою самоскида (15 т гною за одне перевезення) витрати пального становитимуть 2,5 л у завантаженому стані та 1,5 л в порожньому. Відповідно, при вартості дизелю 20 грн/л – вартість транспортування 15 т гною на відстань 5 км становитиме 80 грн. У міру збільшення відстані до 7 км, витрати на пальне зростають в 1,4 рази, на відстань до 10 км – вдвічі, до 15 км - у 3 рази за одне перевезення.

При утриманні в господарстві 500 голів худоби вихід підстилкового гною становить близько 3000 т/рік. Отже, для перевезення цієї кількості гною необхідно виконати 200 перевезень одним самоскидом чи причепом (по 15 т). Загальні витрати на пальне для перевезення такої кількості гною на відстань 5 км становитимуть 18 тис грн, на відстань до 7 км – 24 тис. грн, до 10 км - 32 тис. грн, на відстань до 15 км витрати на пальне становитимуть 48 тис. грн. Зверніть увагу на те, що при транспортуванні з ферми на поле меншої кількості гною за 1 раз (наприклад 7 т) , витрати на транспортування 3000 т гною виростуть майже вдвічі. Тобто, чим менше гною за 1 раз вивозиться з ферми – тим більші витрати на перевезення.

Звичайно, що до вартості палива варто також додати амортизацію на техніку та суму заробітної плати. Проте, ці дані ви зможете додати самі, оскільки на кожному підприємстві цифри абсолютно різні.

Далі розраховуємо вартість буртування гною. З досвіду, 3000 т гною формуються в бурт в середньому за 100 робочих годин (протягом року). Для цього
виду робіт витрати палива для трактора МТЗ-82 становлять в середньому 7,5 л/год. Отже, 7,5л х 100 год х 20 грн/л = 15 000 грн – витрати на паливо при укладанні 3000 т гною в бурт. Знову ж таки, амортизацію техніки та витрати на заробітну платню ми не враховуємо.

Витрати на вивезення гною з ферми та укладання його в бурти наведено у Таблиці 1.

ВРХ, голів Кількість гною
за 1 рік,. т
Відстань від ферми до поля, км
5 7 10 15
500 3000 33 000 ₴ 39 000 ₴ 47 000 ₴ 63 000 ₴
1000 6000 66 000 ₴ 78 000 ₴ 94 000 ₴ 126 000 ₴
1500 9000 99 000 ₴ 117 000 ₴ 141 000 ₴ 189 000 ₴

Таблиця 1 - Витрати на паливо для перевезення та укладання гною в бурти, грн

Економіка внесення гною

В ідеальних умова гній ВРХ повинен відлежатися в бурті пів-року і післяцього вноситись на поля. Внесення – ключове питання усієї «органічної» системи, та ще й одна з найдорожчих статей витрат. Як правило, воно відбувається за допомогою розкидачів органічних добрив радянського або сучасного зразка. Варто
пам’ятати основне правило – при внесенні гною повинні дотримуватись вимоги якісного подрібнення та рівномірного розкидання. Від цього залежить швидкість засвоювання корисних речовин, що містяться в гноєві та, відповідно, врожайність. Ще одна важлива складова розкидання – ширина. Вона суттєво впливає на кінцеву вартість внесення органічного добрива.

Розрахувати економіку внесення (розкидання) гною ВРХ в поля достатньо складно. Ця складність пов’язана в першу чергу з тим, що внесення відбувається різною технікою: починаючи від розгортання бурта бульдозером, чи внесення примітивним ПРТ – 10 і закінчуючи сучасними розкидачами з шириною розкидання до 25 метрів. Крім того, для кожного виду розкидача використовуються різні трактори. Норми розкидання також різні: хтось вносить 30 т/га, а хтось 60. Віддаленість полів від місця знаходження буртів теж грає неабияку роль в розрахунках. Тому прорахувати вартість внесення 1 т гною можливо лише для конкретного підприємства, маючи усі необхідні дані.

Розрахунки, які були зроблені для одного з підприємств у Житомирській області показали наступне. При розкиданні 3000 т гною ВРХ із нормою 40 т/га, вартість внесення розкидачем ПРТ-10 склала 10,7 грн/т. Вартість внесення сучасним розкидачем органічних добрив з горизонтальними розкидаючими тарілками склала 5,17 грн/т. Такі цифри були отримані з урахуванням ціни на паливо - 20 грн/л., заробітної плати, нормативних витрат дизелю для тракторів та навантажувачів, часу завантаження та вивантаження кожного з причепів, часу в дорозі та розміру полів.

Загальна вартість внесення 3000 т гною ВРХ на даному підприємстві розкидачем ПРТ-10 склала 32 360 грн., сучасним розкидачем – 15 535 грн. Як бачимо – різниця більш ніж у два рази. На перший погляд вона не суттєва, але чим більше гною вноситься сучасними тарілчастими розкидачами – тим економніше та ефективніше таке внесення.

Зберігання та обробіток гною

Підстилковий гній після видалення із тваринницьких приміщень слід вивозити у гноєсховище або, як згадувалось вище, зберігати у польових буртах безпосередньо на краю полів де його заплановано вносити.

Польові бурти найдоцільніше укладати завширшки до 4-5 м, заввишки до 1,5-2 м і довжиною від 10 м. На час зберігання їх необхідно вкривати неподрібненою соломою шаром до 20 см. Це робиться для того, аби запобігти пересиханню маси, вивітрюванню з неї азоту та заростання бур’янами.

Для того аби отримати органічне добриво кращої якості (більший вміст NPK) варто застосовувати технологію компостування підстилкового гною з низинним торфом або глиною. Для цього на вирівняному польовому майданчику вкладають шар торфу (глини) завтовшки до 40 см, на нього рівномірно вкладають таким же шаром гній, поверх якого знову вкладають торф (глину) шаром до 30 см, формуючи бурт заввишки до 2 м. Сформований бурт вкривається шаром соломи до 20 см. Через 1 місяць бурт ретельно перемішують за допомогою спеціальних серійних перемішувачів, або наявною в господарстві технікою (екскаватор, бульдозер), повторюючи перемішування через кожні 2 тижні. В літній час визрівання такого компосту триватиме 3 місяці, в осінньо-зимовий – до 6 місяців. Перемішування компосту слід проводити за теплої погоди восени або навесні.

Достатньо перспективним виглядає виготовлення так званого «штучного гною», за спеціальною технологією. Його основу складають рештки соломи та зеленої маси рослин з подальшим додаванням біодеструкторів. Оскільки сама технологія виготовлення «штучного гною» достатньо складна – про неї варто вести окрему мову.

Найцікавіше з усіх можливих варіантів обробітку гною виглядає варіант виготовлення органо-мінеральних біоактивних добрив (ОМБД) шляхом компостування. Суть методу полягає у процесі біоконверсії органічної маси (підстилкового гною, пташиного посліду, зеленої маси рослин, подрібненої соломи та ін.) з додаванням йонообмінників, сорбентів, мінеральних елементів, біоти та меліорантів. Перед виготовленням такого добрива здійснюється агрохімічний аналіз ґрунту тієї ділянки поля, на якій це добриво буде вноситись. Відповідно до аналізів створюється спеціальна рецептура, яка в результаті дає можливість отримати органо-мінеральне біоактивне добриво, що відповідатиме потребам конкретної ділянки ґрунту за показниками NPK та інших поживних речовин. В результаті, норма внесення ОМБД становить 1-3 т/га в залежності від показників ґрунту та культури, яка буде вирощуватись. Такі дози ОМБД рівнозначні дії традиційного підстилкового гною, внесеного у кількості 30-40 т/га.

На перший погляд здається, що економічна складова органічних добрив не варта уваги. Проте, як виявилось, не все так просто. Адже від таких нюансів як вивезення гною до поля, його обробіток, правильне зберігання та ефективне внесення – залежать собівартість виготовленої продукції, урожайність і звичайно ж прибутки підприємства.

І хто тепер скаже, що гній це не гроші?)


Опубліковано: 13 November 2015 Автор: Сергій Бобик
Якщо Ви бажаєте отримати консультацію
подзвоніть нам за номером 045 755 15 48