Технології зберігання
кормів
та товарного зерна
Корисні поради
Повернутись на:ГоловнаКорисні поради

Відродження органіки. Підстилковий гній ВРХ

Останні розрахунки економічної ефективності використання мінеральних добрив показали, що в зв’язку з ростом цін на продукцію хімічної промисловості їх застосування в господарствах стало менш вигідним, ніж було на початку минулого року. Така ситуація змушує аграріїв задатися питанням пошуку альтернативних джерел необхідного NPK. Одним з них є органічні добрива, на які останнім часом більшість підприємств, м’яко кажучи, не звертали уваги. Ясна річ, повна відмова від хімдобрив на сьогодні неможлива. Чи можна вважати органічні добрива рівнозначною альтернативою мінеральним? Їх застосування дасть можливість одержувати стабільні врожаї? Чи стануть органічні добрива поверненням року?

Тож давайте з’ясуємо, які можливості відкриває перед нами застосування підстилкового гною великої рогатої худоби — найпоширенішого органічного добрива.

Гумус – основа родючості грунту

Органічним добривам належить значна роль у накопичені запасів гумусу, рівень якого при постійному використанні хімдобрив зменшується. Фактично гумус є енергетичною базою біологічних процесів, що відбуваються в грунтах, джерелом доступних для рослин мікро-/макроелементів, фізіологічно активних речовин, а також сорбентом пестицидів і важких металів. У гумусі міститься близько 97-99% всіх запасів азоту та 60 % фосфору. Вміст в грунті гумусу є одним з найважливіших чинників родючості ґрунту, оскільки від нього залежить створення водостійкої структури, поліпшення аерації, регулювання поживного режиму і фізичних властивостей грунту.

Впливу гумусу на показники родючості можна досягти лише завдяки його оптимального вмісту в ґрунті. Без застосування органічних добрив його втрати щорічно можуть становити від 500 кг до 1000 кг на 1 гектар. Один із варіантів підвищення вмісту гумусу в ґрунті і отримання високих урожаїв – це використання гною ВРХ.

Гній ВРХ

Гній великої рогатої худоби - це основне і найбільш екологічно безпечне органічне добриво. Вміст поживних речовин у ньому напряму залежить від ступеня його розкладу.

Розрізняють такі види підстилкового гною:

Підстилковий гній ВРХ є чудовим органічним добривом, який містить ряд мікроелементів, важливих для живлення рослин. Це необхідно для підтримання родючості грунту і утворення гумусу.

У якісному підстилковому гноєві середній вміст азоту становить 5кг/т, фосфору 2,5-3 кг/т і калію до 6 кг/т. Такий вмість поживних речовин досягається за умов правильного зберігання гною у гноєсховищах, або у польових буртах. Невпорядковане зберігання його у невеликих купах або безладно призводить до 50 % втрат азоту і вуглецю, до 20-30% відсотків вимивання фосфру і калію.

Ефективність підстилкового гною залежить від грунтово-кліматичниих умов і зростає з півдня на північ України. Гній ВРХ використовується рослинами не тільки в прямій дії - його ефективність прослідковується і у післядії, на 2 та 3 рік після внесення. Доступність засвоювання поживних речовин (для рослин) з підстилкового гною (NPK) в післядії відбувається таким чином (діаграма 1).


Діаграма 1. Післядія підстилкового гною ВРХ

Підстилковий гній в системі удобрення найдоцільніше вносити під цукрові і кормові буряки, кукурудзу на зерно і на силос, соняшник, ріпак та сою. Під зернові культури (пшениця озима, ячмінь, жито) гній ВРХ краще не вносити, оскільки це агрономічно і економічно не доцільно. Високі дози (40-60 т/га) можуть призвести до вилягання посівів (надлишок азоту) і розвитку збудників хвороб. Тому зернові культури використовують післядію гною ВРХ.

Найефективнішою у сівозмінах є система удобрення яка поєднує в собі застосування органічних і мінеральних добрив, порівняно із внесенням лише мінеральних.

Внесення гною ВРХ

Оптимальні дози підстилкового гною. Для кожної ґрунтово-кліматичної зони України визначено оптимальний рівень насичення підстилковим гноєм. Це пов᾽язано з тим, що кожен вид грунтів містить в собі різний відсоток гумусу, має власну фізико-хімічну характеристику, сипучість та вміст вологи . Оптимальні дози для просапних культур наведені у таблиці (табл. 1).

Культура Норма, т/га
Картопля 50-60
Кукурудза на: зерно, силос 30-40
Буряк: цукровий,
кормовий
40-50
60
Соняшник 30-40

Таблиця 1. Оптимальні дози внесення підстилкового гною ВРХ

Основною вимогою при внесенні підстилкового гною є ступінь його подрібнення та рівномірність розподілу по поверхні поля у встановленій дозі. Більше половини українських підприємств досі застосовують застарілу радянську техніку (розкидачі ПТУ-4, ПРТ-10, ПРТ -16). Величезний недолік такої техніки – відсутність якісного подрібнення гною, та мала ширина розкидання – всього 3 м. Про рівномірність розподілу добрив по поверхні годі й говорити. Це при тому, що при якісному подрібненні та рівномірності розкидання, засвоюваність гною підвищується на 20 – 40 % - все це впливає на врожайність.

Крім того такі розкидачі мають малу вантажопідйомність та кубатуру – відповідно їх застосування з новими потужними тракторами стає економічно не вигідним для підприємств, які справді рахують економічний ефект від розкидання органіки.

Натомість більшість сучасних розкидачів гною європейського виробництва (Annaburger, Fliegl, Joskin, Bergmann та ін.) можуть ефективно вносити органічну масу на поля. Проте при виборі розкидача в першу чергу варто звернути увагу не тільки на його технічні особливості, а й на якість подрібнення ним гною та рівномірність розкидання.

Підстилковий гній ВРХ найвигідніше вносити по поверхні поля восени під глибоку оранку, а також навесні під весняну оранку, гірше – під дискування або культивацію, оскільки значна частина добрив залишається на поверхні поля. Нерівномірність внесення і подрібнення гною ВРХ призводить до зниження ефективності використання органіки кореневою системою рослин. Крім того, це знижує продуктивність посівів всього поля, що напряму веде до втрат у врожайності, а також спричиняє строкатість посівів культур. Заорювання гною в грунт необхідно здійснювати в той же день за проходом гноєрозкидача, оскільки затримка із заробкою гною на 2 доби призводить до втрати амонійного азоту до 50%. Якщо розкиданий по полю гній заорюється в грунт через добу, його позитивний вплив на врожай зменшується на 10-15%. Заорювання гною через 4 доби знижує ефект уже на 30%.

Ефективне використання в господарствах органічних добрив можливе тільки за чіткої організації робіт по його внесенню, яка повина передбачати всі операції, зокрема, по вивезенню, подрібненню і по рівномірному внесенню органічних добрив. Це можливо лише за використання сучасних технічних засобів – зокрема розкидачів органіки.

Ефективність у поєднанні

Якими б ефективними не були органічні добрива, але найкращого агрономічного та економічного ефекту можна досягти лише за сумісного застосування гною і мінеральних добрив у помірних дозах.

За систематичного застосування у сівозміні рекомендованих доз гною у поєднані з помірними дозами мінеральних добрив на виробничих посівах дослідного господарства, було одержано найкращі врожаї пшениці озимої – 5 т/га, кукурудзи 10 т/га, буряків 50 т/га. Проте за подвоєння доз мінеральних
добрив (у прямій дії та у післядії гною) - значно зросли фінансові витрати на їх застосування. Відповідно, сума прибутку на 1 га в середньому по сівозміні знизилась більше ніж на 50 %.

Вигідність комбінованого застосування органічних добрив та хімії стає очевидною в зв’язку з постійним зростанням цін на мінеральні добрива. За вартості одного кілограма NPK діючої речовини в мінеральних добривах 81,5 грн, комплексний їх набір у підстилковому гноєві становить 10 грн (у 8,1 рази менше ніж у штучних добривах) (табл. 2).

Продукція Вміст в NPK діючої речовини 1 т, кг Вартість 1 т фізичнї ваги, грн Вартість одиниці діючої речовини, грн
Аміачна селітра N 34,4 % 344 12000 34,8
Нітроамофоска NPK 16:16:16 480 12700 26,5
Діамофоска NPK 10:26:26 620 14400 23,2
Амофос NP 12:52 640 18200 28,4
Калій хлористий К2О 60% 600 11000 18,3
Гній ВРХ NPK 5:2,5:6 (кг) 14,5 150 10,3

Таблиця 2. Вартість одиниці діючої речовини NPK (за цінами 2015 р.)

Фінансова складова добрив

Застосування підстилкового гною ВРХ і мінеральних добрив (аміачна селітра, амофос, калій хлористий) на прикладі вирощування кукурудзи на зерно показали, що оптимальні дози мінеральних добрив (без використання органіки) під кукурудзу на зерно становлять: азоту (N) 120 кг/га, фосфору (P2O5) 90 кг/га, калію (K2O) 120 кг/га.

Оптимальні ж дози підстилкового гною ВРХ (без внесення міндобрив) під кукурудзу на зерно становлять 40 т/га (враховуючи показники азоту (N) 120 кг/га, фосфору (P2O5) 90 кг/га, калію (K2O) 120 кг/га).

Прорахувавши вартість діючої речовини мінеральних добрив N120P90K120 на 1 га площі за існуючими цінами на 2015 р. ми отримали наступні показники:

Всього затрати на придбання мінеральних добрив склали 8690 грн/га.

Проте при внесенні такої ж кількості N120P90K120 на 1 га площі, що міститься у гноєві ВРХ (40 т/га) витрати склали 6000 грн/га. При цьому, варто зазначити, що застосування гною передбачене раз у декілька років.

Ясна річ, що застосування чистого гною ВРХ, як добрива, не дасть максимального врожаю. Та різниця у 2000 грн – свідчить про те, що використання існуючого на підприємстві гною у парі з мінералкою матиме більшу ефективність ніж чисте внесення хімдобрив.

Можна стверджувати, що досягти схожого ефекту спільнодії міндобрив та органічних добрив можна шляхом подвоєння дози внесення останніх. Результати отримані на дослідному підприємстві на Київщині показали, що при подвоєнні дози внесення підстилкового гною ВРХ під просапні культури можна вести мову про чисто органічну систему удобрення. За достатньої кількості у господарстві гною ВРХ, заміна мінеральних добрив на гній підвищує вміст гумусу у сірому лісовому грунті до 1,88%, тоді як при внесенні органо-мінералки – до 1,77 %. Крім того середня продуктивність польової сівозміни в такому випадку становить 5,58 т/га зернових одиниць, що лише на 10 % нижче від показнииків оптимальної органо-мінеральної системи удобрення. Більш того, фінансові витрати на придбання мінеральних добрив, в такому випадку, знижуються у 8 разів.

Деякі висновки

Ще рік тому більшість підприємств не надавали органіці серйозного значення. Проте сучасні умови ведення агробізнесу, ріст цін на мінеральні добрива та багато інших факторів привели підприємців до питання використання гною, як якісного добрива. Ясна річ, що внесення органіки має свої особливості і потребує деяких фінансових витрат, проте в статті ми чітко прорахували усі плюси використання гною ВРХ як добрива – і їх предостатньо.

Особливості використання таких органічних добрив як курячий послід, дефекат, компост та ін. – ми розглянемо в окремих статтях.

P.S. Пам᾽ятайте, що використання органіки як добрива, варто розпочинати з проведення відповідних аналізів біологічної маси та грунтів. Тільки після цього ви зрозумієте, які обсяги гною потрібно вносити на Ваші поля

Якщо у Вас виникли питання щодо доцільності використання органічних добрив, або ви не знаєте з чого розпочати – зателефонуйте нам – ми надамо Вам безкоштовну консультацію.

Опубліковано: 13 November 2015
Якщо Ви бажаєте отримати консультацію
подзвоніть нам за номером 045 755 50 88

Схожі статті

Суха мелена чи волога консервована?
Яка кукурудза є ефективнішою та рентабельнішою при годівлі ВРХ

Останнім часом все більше українських молочних ферм перебувають у пошуку можливостей для зниження собівартості виробництва молока. Очевидно, що найбіл... Детальніше

Більше корисних статтей