Технології внесення свинячого гною

З початку використання свинячого гною як органічного добрива було розроблено кілька поколінь обладнання для його внесення, причому рішення постійно вдосконалювалися. При розробці систем внесення основними вимогами були і є мінімізація випаровувань (втрат азоту), рівномірність та збільшення строків внесення, універсальне застосування для різних культур у різних погодних умовах, мінімальні неприємні запахи для мешканців сіл, надійність роботи та простота в обслуговуванні.

Класифікувати системи для внесення рідкого гною можна за типами розподілення та типами монтажу. За типом внесення — поверхневі й підземні, за типом монтажу — з бочкою або на шланзі. Кожна з систем має свої переваги та недоліки (таблиця 1).

Таблиця 1. Характеристики систем внесення гною

Фото 1. Внесення рідкого свинячого гною за допомогою грубера

Фото 2. Внесення свинячого гною шланговим аплікатором

Фото 3. Аплікатор на шланзі

Із таблиці видно, що внесення рідкого свинячого гною методом розприскування спричиняє серйозні втрати азоту та мінімальну рівномірність, при цьому й обходиться найдешевше. Методи внесення грубером та шланговими аплікаторами хоч і дорожчі, проте їх ефективність не підпадає під сумнів, адже засвоювання азоту відбувається одразу після потрапляння гною на (або під) землю. Крім того, шланговий аплікатор — це єдина нині можливість вносити рідкий гній по росткам.

Також варто звернути увагу на потреби пального при використанні певного виду систем: форсунка — 4 л/га, шланговий аплікатор — 5 л/га, Плуг-аплікатор–12 л/га. У сучасних умовах ця стаття витрат є досить суттєвою при внесенні рідкої органіки.

Ефективне використання органічних добрив можливе тільки за чіткої організації робіт з його внесення: якісне перемішування в лагуні, подрібнення великих частинок та рівномірне внесення на поля. А це можливо лише за використання сучасних технічних засобів.

Мова цифр

Для того, щоб остаточно розібратися, чому свинячий гній є вигідним замінником хімічних добрив, прорахували вартість одиниці діючої речовини, яка міститься в хімії та органіці. Результати у таблиці 2.

Таблиця 2. Розрахунок вартості одиниці діючої речовини NPKв мінеральних добривах та свинячому гноєві (середні показники NPK) за цінами 2015-го р.

Вартість одиниці діючої речовини у свинячому гноєві як мінімум удвічі менша, ніж у хімдобривах. При цьому більшість господарств має пристойні запаси свинячого гною і купувати його не потрібно. А отже, єдині витрати, які понесуть підприємства, пов’язані з придбанням техніки та налагодженням виробничого процесу внесення гною.

Та якими б ефективними не були органічні добрива, найкращого агрономічного та економічного ефекту можна досягти за умови одночасного застосування гною і мінеральних добрив у рекомендованих дозах. Ефект від такого підходу доведений практично. Дослідне господарства отримало найкращі врожаї: пшениці озимої — 5 т/га, кукурудзи — 10 т/га, буряків — 50 т/га. Проте через подвоєння доз мінеральних добрив (у прямій дії та у післядії гною) значно зросли фінансові витрати на їх застосування. Відповідно, сума прибутку на 1 га в середньому за сівозміною скоротилася більше, ніж уполовину.

Насамкінець варто зазначити, що для отримання максимального ефекту від внесення свинячого гною (та й інших органічних добрив також) необхідно зробити аналізи органічної маси та ґрунтів. По-перше, ви побачите, яку кількість поживних речовин містить гній саме у вашому підприємстві. По-друге, залежно від результатів аналізу ґрунту стане зрозуміло, яка кількість гною необхідна для внесення на поля.