7 фактів про кислотність ґрунту, які має знати кожен аграрій. Частина 2

Першу частину фактів про кислотність ґрунту читайте >> тут

Факт 5. Ми самі створили цю проблему

Підкислення ґрунту - це природний процес, який прискорюється веденням інтенсивного сільського господарства. Основною його причиною є неефективне та надмірне використання азоту.
Амонійний азот легко перетворюється в нітрат та іони водню. Якщо нітрати не засвоюються рослинами, вони можуть вимиватися з кореневої зони, залишаючи після себе іони водню, які в свою чергу підвищують кислотність ґрунту. І з року в рік цей процес повторюється .

Високопродуктивні культури грають головну роль у підвищенні кислотності, оскільки потребують більшого виносу елементів живлення.

Основною причиною підвищення кислотності є неефективне та надмірне використання азоту

До-речі, зерно містить мінімальну кількість основних поживних речовин, тому вирощування високопродуктивних кормів, по типу кукурудзи на силос, впливає на кислотність ґрунту більше, ніж збирання на зерно.

Факт 6. Кислотністю можна і треба управляти.

І перше, що потрібно для цього зробити – це аналізи ґрунтів. Саме вони допоможуть зрозуміти в яких точках поля потрібно понижувати кислотність, а де вона оптимальна. В ідеалі зразки ґрунту слід відбирати, коли ґрунти «сухі» і мають мінімальну біологічну активність.

При відборі зразків ґрунту мають враховуватись ґрунтові відміни, щоб не змішувати різні типи в одному зразку, оскільки кожен тип ґрунту має свій оптимальний діапазон рН. Для прикладу, глиняні ґрунти мають більшу здатність протистояти зміні рН (буферизації) ніж суглинки, які краще забуферені, ніж піски.

Зразки слід відбирати на поверхні і на глибині для визначення профілю рН ґрунту. Це виявить підповерхневу кислотність, яка може лежати в основі верхнього шару ґрунту з оптимальним pH.

Зразки мають бути прив’язані до GPS координат, щоб забезпечити подальший моніторинг. Відбір проб слід повторювати кожні 4-5 років для виявлення змін і забезпечення можливості коригування методів управління.

Факт 7. Вапнування всьому голова!

Вапнування, або як його ще називають «лімінг» - найбільш економічно вигідний метод поліпшення кислотності ґрунту. Необхідна доза вапна буде залежати від рівню pH, в ґрунті, типу вапна, типу ґрунту, системи землеробства і кількості опадів. Залежно від аналізу ґрунту вапнування може знадобитися для підтримки рівня pH або для відновлення pH до відповідного рівня.

Вапно, подрібнений вапняк, крейда дефекат і доломітове борошно - основні джерела матеріалів для меліорації. Карбонат з карбонату кальцію і карбонату магнію є компонентом у цих джерелах, і саме він нейтралізує кислоту в ґрунті. Ключовими факторами якості вапна є нейтралізуюча здатність і розмір часток.

Значення нейтралізації вапна виражається у відсотках від чистого карбонату кальцію, якому присвоюється значення 100%.

При більш високому нейтралізуючому значенні можна використовувати менше вапна або обробити більше площі. Вапно з великою кількістю дрібних частинок буде швидше реагувати на нейтралізацію кислоти в ґрунті.

Пам’ятайте, що як і у випадку із внесенням органічних добрив, першим і КРАЩИМ кроком до покращення рівня кислотності ґрунтів буде проведення аналізів ґрунтів та добрив. І тільки потім – безпосередньо запуск процесу внесення добрив.

Потрібна допомога з підбором техніки для внесення вапна?

Залишились питання про кислотність ґрунтів? Звертайтесь до наших консультантів >> https://ag-bag.ua/contacts