Відродження органіки: свинячий гній
Останні розрахунки економічної ефективності використання мінеральних добрив показали, що в зв᾽язку з ростом цін на продукцію хімічної промисловості їх застосування в сільськогосподарських господарствах стало не таким вигідним, як було на початку2014-го р. Така ситуація змусила аграріїв задатися пошуком альтернативних джерел необхідного NPK. Таким джерелом, звичайно, є органічні добрива, на які останнім часом більшість підприємств не звертали уваги. Ясна річ, що повна відмова від хімдобрив нині не можлива. Проте, чи можна вважати, що органічні добрива, зокрема свинячий гній, є рівнозначною альтернативою мінеральним, а їх застосування дозволить отримати стабільні врожаї?
Гумус — основа родючості ґрунту
Органічні добрива відіграють значну роль у накопичені запасів гумусу, рівень якого при постійному використанні хімдобрив зменшується. Фактично, гумус є енергетичною базою біологічних процесів, що відбуваються в ґрунтах, джерелом доступних для рослин мікро- і макроелементів, фізіологічно активних речовин, а також сорбентом пестицидів і важких металів. Гумус містить близько 97–99% всіх запасів азоту та 60% фосфору. Вміст гумусу є одним з найважливіших чинників родючості ґрунту, оскільки саме від нього залежить створення водостійкої структури, поліпшення аерації, регулювання поживного
режиму і фізичних властивостей ґрунту. При цьому без застосування органічних добрив втрати гумусу можуть становити від 500
до 1000 кг на гектар щорічно. А один із найпростіших варіантів підвищення його вмісту і, відповідно, отримання високих урожаїв — внесення гною.
Свинячий гній
Рідкий гній, як правило, виникає при інтенсивних технологіях тваринництва, де використовують щілинні підлоги замість солом’яної підстилки. Від однакових тварин на різних фермах можна отримати гній з різними показниками поживності. Відповідно, і норми внесення такого гною будуть відрізнятися.
У різних країнах світу хімічний склад гною теж може різнитися. Так, в Україні у свинячому гноєві з вологістю 96% уміст азоту становить 2 кг/т, фосфору — 1 кг/т і калію — 1,6 кг/т. Тоді як у Німеччині гній із такою самою вологістю містить 3 кг/т азоту, 1 кг/т фосфору і 2 кг/т калію. Проте вміст NPK може бути і більшим, чого досягають завдяки правильному зберіганню гною у лагунах.
Суха речовина, % | Уміст поживних елементів, кг/т | |||
Свинячий гній, види | Азот (N) | Фосфор (K2O5) | Калій (K2O) | |
Підстилковий | 30 | 6 | 3 | 7 |
Напіврідкий | 10 | 6 | 2 | 2,7 |
Рідкий | 4 | 2 | 1 | 1,6 |
Гній ВРХ, види | ||||
Підстилковий | 35 | 5 | 2,5 | 6 |
Напіврідкий | 10 | 4 | 1,3 | 3 |
Рідкий | 8 | 2 | 1,5 | 1,7 |
Таблиця 1 - Типовий хімічний склад гною в Україні
Cуха речовина, % | Уміст поживних елементів, кг/т | |||||
Азот (N) | Фосфор (K2O5) | Калій (K2O) | Сульфат (SO3) | Магнезіум (MgO) | ||
Свині | 2 | 3 | 1 | 2 | 0,5 | 0,3 |
6 | 4 | 2 | 2,5 | 0,7 | 0,4 | |
10 | 5 | 3 | 3 | 0,9 | 0,5 | |
Молочна худоба | 2 | 1,5 | 0,6 | 2 | 0,4 | 0,4 |
6 | 3 | 1,2 | 3,5 | 0,8 | 0,7 | |
10 | 4 | 2 | 5 | 1,1 | 1 | |
М'ясна ВРХ | 2 | 1 | 0,6 | 1,5 | 0,4 | 0,4 |
6 | 2,3 | 1,2 | 2,7 | 0,8 | 0,7 | |
10 | 3,5 | 2 | 3,8 | 1,1 | 1 |
Таблиця 2 - Типовий хімічний склад гною в Німеччині
Найкориснішою особливістю свинячого гною є високий уміст азоту. Азот — це складова частина рослинних протеїнів, хлорофілу, ензимів та інших компонентів, які потрібні рослинам для росту. Рослини споживають азот у вигляді нітратів (NO3- ) та іонів амонію (NH4+ ). Більшу частину азоту рослини засвоюють у нітратній формі. Амоній, у свою чергу, корисніший на стадіях раннього росту і може засвоюватися одразу після внесення. Проте він має здатність швидко випаровуватися та втрачати поживні речовини, особливо на прямому сонці та при високих температурах повітря. Чим довше свинячий гній знаходиться на повітрі або чим більше його розпилюють при внесенні, тим швидше втрачається його поживна цінність. У цілому, випаровування необхідного рослинам аміаку сприяє випаданню кислотних дощів та підкисленню всієї екосистеми, а також є одним із джерел парникових газів.
Ефективність застосування свинячого гною залежить також від ґрунтово-кліматичниих умов і зростає з півдня на північ України. Свинячий гній має не тільки пряму дію, його ефект зберігається на другий та третій рік після внесення (так звана післядія). Так, за перший рік гній засвоюється на 70%, на другий — на 10%, на третій рік — на 5%.
Свинячий гній в системі удобрення найдоцільніше вносити для вирощування багаторічних трав (зелена маса), озимих та весняних зернових.
Внесення свинячого гною
Для кожної ґрунтово-кліматичної зони України визначено оптимальний рівень насичення свинячим гноєм. Це пов’язано з тим, що кожен вид ґрунтів містить різний відсоток гумусу, має власну фізико-хімічну характеристику, сипучість та вміст вологи.
Культура | Норма, т/га |
Озимі зернові | 60-80 |
Кукурудза, соняшник | 80-100 |
Багаторічні трави | 80 |
Таблиця 3 - Оптимальні дози внесення свинячого гною
Для оптимального використання корисних властивостей свинячого гною, вносити його оптимально безпосередньо перед періодом росту рослин, коли вони максимально засвоюють поживні речовини.
Насамкінець варто зазначити, що для отримання максимального ефекту від внесення свинячого гною (та й інших органічних добрив також) необхідно зробити аналізи органічної маси та ґрунтів. По-перше, ви побачите, яку кількість поживних речовин містить гній саме у вашому підприємстві. По-друге, залежно від результатів аналізу ґрунту стане зрозуміло, яка кількість гною необхідна для внесення на поля.