Внесення компосту: як перемогти у марафоні з переробки органічних добрив.

Робота з органічними добривами - це своєрідний марафон, до фінішу якого “добігають” не усі. Або ж добігають, але не зовсім переможцями. Своєрідним фінішом процесу переробки органічних добрив більшість вважає виготовлення компосту. Але реальний фініш - це його внесення з точним дозуванням та економічною вигодою. І з цим етапом існують проблеми.

Чи варто бути занадто прискіпливим?

Сучасна технологія компостування передбачає переробку органіних решток шляхом їх аерації (додавання повітря), контролю температури в бурті і за потреби додавання вологи. Найкращі органічні решти для компостування це звичайно ж органічні добрива, особливо гній ВРХ. В процесі компостування до гною можуть додаватися солома, глина, торф, вапно або інші органічні добрива чи рештки.

Трапляються випадки коли поблукавши просторами мережі, або наслухавшись різних консультантів, підприємства відразу починають “бігти” за високотехнологічним добривом. Як правило, це компост з різними домішками: доломітовим чи фосфоритним борошном, бактеріями, вапном, торфом та ін. Таким чином складність процесу компостування і собівартість такого добрива зростає в рази.

ЧИТАТИ>> Гігієна органіки та ще 8 ключових питань про органічні добрива

Досвід показує, що рухатися краще від простого до складного. Спробуйте розпочати виготовляти компост з тих решток, які вже є на підприємстві і їх не потрібно докуповувати і доставляти. А далі, за потреби розвивайте технологічність добрива. Основний акцент краще робити не на рецептурі, а на точності процесу, дотриманні усіх технологічних вимог і доведення їх до машинальності. Починайте з гігієни органіки і закінчуйте правильним внесенням компосту. Як і в будь-якій іншій справі до “супер-точного” і “супер-ефективного” компосту треба йти поступово.

Чи ефективні ваші виробничі витрати?

У роботі з органічними добривами є кілька базових правил. Одне з них - це спершу зрозуміти що є в добриві, потім що є в землі, а тільки потім визначати норму внесення. Звичайно, що здійснення аналізів це додаткові витрати. Але ви їх в будь-якому випадку понесете. Питання лише в ефективності цих витрат.

Погодьтесь, краще витратити кошти на аналізи і розуміти що ти вносиш і куди, ніж в холосту поганяти трактор по полю і внести добрив більше або менше ніж потрібно.

Краще витратити кошти на аналізи і розуміти що ти вносиш і куди, ніж в холосту ганяти трактор по полю і вносити добрив більше чи менше ніж необхідно

Звичайно, розраховуючи норми внесення компосту можна відштовхуватись від виносу культури. Тому перший крок перед внесенням органічних добрив - аналіз готового добрива. Відсутність розуміння який вміст NPK в компості та кількості інших поживних речовин - це внесення наосліп. Компост - добриво, яке потребує точності, власне, як і процес приготування компосту. Адже для чого тоді були всі ці процедури, якщо потім вносити компост абияк?

Зробили аналіз добрива, побачили що в ньому є і визначили норму. Звичайно, ідеальним є випадок коли ви розраховуєте норму виходячи і з аналізів грунту. Проте, як зазначалося вище, рухатися варто від простішого до складнішого. Тому, на першому етапі аналізу готового компосту буде достатньо. Не залежно від сфери застосування компосту, варто розуміти що в ньому є.

Чому програється марафон внесення органічних добрив?

Типова історія: інвестували кошти в площадку, аератор, заплатили консультантам. Далі оплатили логістику, придбали бактерії, трактор, найняли технолога. Порядок дій може бути будь-яким. Підготовка компосту здійснена, а коли дійшли до питання внесення компосту - зрозуміли що інвестувати вже “втомилися”.

Результат, як правило, виливається у рішення - “будемо вносити або тим що є, або тим що знайдемо, але так щоб не дорого.” Не дорого не буває - дорого буде завжди . Ви заплатите дорого або за хороший причіп, або за власну помилку, придбавши те, що внесе компост не рівномірно і не дасть точного дозування на 1 га. Як наслідок, - розчарування, бо відчутної різниці не буде.

Ви заплатите дорого або за хороший причіп, або за власну помилку

Внесення компосту це фінальний акорд переробки органічних добрив. Від точності та рівномірності розкидання компосту залежить результат в урожайності. Тому про розкидач компосту потрібно думати рівно тоді ж, коли про аератор для компосту.

Техніка має значення

Розкидання компосту старими ПРТ-10 чи розкидачами з вертикальними бітерами - гроші на вітер. Ці причепи дають обмежену ширину внесення до 3 метрів ПРТ та до 5-6 метрів інші. Компост сипучий, його фракція дрібна, тому для розкидання компосту потрібні розкидачі тарілчастого типу, такі як ANNABURGER.

Такий тип розкидачів забезпечує рівномірний розподіл добрива по поверхні поля на ширину 16-20 м, а завдяки дозуючій стінці і регулюванню швидкості транспортера можна встановлювати норми внесення компосту від 2 т/га. В парі з системою ISOBUS ці розкидачі здатні працювати відповідно до карт-завдань та забезпечують диференційне внесення добрив.

Врешті, внесення компосту сучасним розкидачем органічних добрив по типу ANNABURGER буде коштувати вам мінімум в п’ять! разів дешевше, ніж якщо використовувати застарілі розкидачі.

Як ми це порахували? Звертайтесь за персональним розрахунком до наших консультантів.