П’ять міфів про консерванти кормів. Що варто знати при купівлі біологічного консерванту? Частина 1.

Купити біологічний консервант кормів не складає жодних проблем. На українському ринку представлені українські, закордонні, сухі і рідкі консерванти. І питанням, як правильно обрати біологічний консервант, задається не один заготівельник кормів. Ціновий діапазон коливається від 6 до 50 гривень на тонну маси, і кожен продавець завіряє, що його продукт працює краще за інші.

Ми зібрали найчастіші міфи, які заважають приймати зважені рішення для отримання кормів гарної якості і спробували простими словами пояснити складні речі, без глибокого занурення в мікробіологію.

Міф 1. Чим більша кількість КУО тим краще або «КУО має бути 300 тис. на 1 грам»

Для початку розберемось, що таке КУО. Це колонієутворюючі одиниці - показник кількості життєздатних мікроорганізмів в одиниці об'єму. Простими словам – кількість бактерій в 1 грамі. Але не в 1 г консерванту, а в 1 г сухого бактеріального продукту, який є складовою багатьох консервантів. Погляньте на картинку. Це приклад як може виглядати склад однієї дози консерванту в 6 г.

Отже, на картинці ми бачимо, що 1,5 г – це бактерії і 1 г цих бактерій містить певну кількість КУО яку пишуть на етикетці. Але є консерванти які складаються виключно з бактерій. Тому в них 1 г фізичної ваги – це і є 1 г бактерій.

Мабуть ви не раз чули, що КУО має бути 300 тис. І якщо цифра менша ніж 300 тис, то консервант поганий. Але звідки взялася ця цифра? Хто її вигадав? Чому саме 300 тис на 1 грам а не 700 тис? На це питання чіткої відповіді немає. Бо це – байка продавців і експертів, яка нічим не доказана.

Часто в консервантах фігурує цифра КУО 1 х 1011 . Ця цифра – це гарантована кількість КУО в 1 г бактерій. Порядні виробники, навіть коли кількість бактерій буде 1,2 чи 1,5 - все одно напишуть 1, бо це гарантований показник.

ЧИТАЙТЕ: Як птахи впливають на виробництво молока?

1 х 1011 це 100 млрд. колоній на 1 г. Але звідки взялося 300 тис. на 1 грам? Вважається, що на 1 грам люцерни для силосування має припадати 300 тис бактерій. І саме така кількість бактерій має бути, щоб розпочалась ферментація. Кілька років тому ця цифра почала ширитися просторами українського ринку і 300 стала вже обов’язковою і для злаків і для кукурудзи, хоча це помилка.

300 тис. на 1 грам силосу – це 300 млн. на 1 кг і 300 млрд. на 1 тонну. А 300 млрд це 3 х 1011 Отже за такою логікою виходить, що якщо в консерванті КУО менше ніж 3 х 1011 на 1 г, то його використовувати не варто. І це міф, як мінімум з трьох причин:

• ПРИЧИНА ПЕРША. В силосній масі на момент скошування вже є певна кількість молочнокислих бактерій, і вона залежить від безлічі факторів.
• ПРИЧИНА ДРУГА. Кожна з бактерій має свій показник КУО. Наприклад. Lactobacillus plantarum в природі може мати 3 х 1011. Але досягти такого показника можна лише в найсучасніших лабораторіях, вартість яких біля 7 млн. євро. Тому, середній показник для цієї бактерії як правило - це 1,5 х 1011. І у більшості виробників він саме такий. А ось Lactobacillus buchneri спокійно видає 3,0 х 1011 і вище.
  
  Як же тепер вирахувати точне КУО в консерванті? Можливо треба просто додати кількість КУО різних бактерій? Наприклад 1,5 + 3,0 = 4,5 х 1011 Ні, бо КУО завжди рахується на 1 грам. Тому 4,5 це буде показник на 2 грами, і якщо його поділити на 2 буде 2,25 х 1011 на 1 грам. Навіть якщо у консерванті буде 4 типи бактерій і ми сплюсуємо їх КУО, то в кінці потрібно все одно поділити на 4. Але така математика теж не до кінця правильна.
  
  В бактеріальному продукті може бути різне процентне співвідношення бактерій або цілий «бактеріальний коктейль», і ділити на 2 чи на 4 буде не правильно. Одним словом, історія з вмістом КУО не така проста, як здається.

• ПРИЧИНА ТРЕТЯ. Бактерії розмножуються. Коли бактерії потрапляють у теплу воду – вони прокидаються і починають розмножуватись і їхня кількість, тобто КУО, активно зростає. Для перевірки ми відбирали зразок силосу в який внесли консервант, але ще не засилосували. Кількість бактерій в 1 грамі силосу сягала 600 тисяч.

Насправді при виборі консерванту важливо розуміти не кількість КУО в 1 грамі бактерій, а які бактерії використані, наскільки вони активні і який принцип їх роботи.

Рідкий біологічний консервант - це напівфабрикат

Міф 2. Немає різниці між рідкою та сухою формою консерванту.

Різниця є і вона суттєва. Вся справа в тому, що рідкий біологічний консервант - це напівфабрикат, не до кінця зроблений продукт, який називається “культуральна рідина”. Коли у виробника немає можливості чи бажання сушити - він продає таку “рідину” під виглядом готового консерванту. Сушіння - це основна енергозатратна частина собівартості виробництва, тому рідкий “консервант” коштує в рази дешевше.

Сам же процес сушки - це присипляння бактерії з метою збереження її подальшої активності. Саме тому за інструкцією після змішування сухого консерванту з теплою водою потрібно чекати 30 хв, щоб бактерії прокинулись і почали розмножуватись.

У “консерванті”, який продається у рідкому вигляді - бактерії не сплять, а живуть і розмножуються. Такий “консервант” доволі швидко псується, активність бактерії падає і з часом вона помирає. Через 3 дні в рідкому вигляді при температурі 27 градусів активність бактерій падає в 2 рази. Через тиждень влітку там не залишається бактерій.
Взагалі усім бактеріям для збереження активності - треба бути в безповітряному середовищі.. Рідкий “консервант”, або “культуральна рідина” у пляшці може мати хороший вид, але містити напів-живі або й мертві бактерії.

ЧИТАЙТЕ: П’ять міфів про консерванти кормів. Що варто знати при купівлі біологічного консерванту? Частина 2.

Потрібна допомога з вибором консерванту?

Телефонуйте нашим консультантам!